Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла - садок) №145 Дніпровської міської ради

 





СТОРІНКА БАТЬКІВ

 

 

Платформи для розвитку дошкільнят

 

НУМО 3.0   https: // numo/mon.gov.ua/

 

НУМО-сайт

  • Виберіть на сайті навичку, яка вас цікавить.
  • Подивіться відеоролик, який пояснює необхідність певної навички та методи її формування.
  • Ознайомтеся із кроками її розвитку детальніше.
  • Прочитайте десять порад Розкажи – Зроби – Спитай про те, як її розвинути.
  • Окрім того, створено серію постерів, що покликані розповісти батькам про важливі для  гармонійного розвитку навички, якими має володіти дитина дошкільного віку.

НУМО-бот

Numo_bot покликаний розсилати чіткі й зрозумілі вправи щодо того, як розвинути ту чи іншу навичку в дошкільняти.

1. Зайдіть у чат бот за посиланням або ж знайдіть його у пошуковому рядку (бажано з телефона).

2. Натисніть кнопку Розпочати, або ж/star.

3. Введіть ім’я та вік дитини.

4. За бажанням можете пройти опитування щодо навичок та здібностей дитини.

5. Читайте загальний каталог порад або ж індивідуально підібрані ідеї для розвитку саме вашої дитини.

___________________________________________________________________________________________

Дошкільна освіта

 

  • «Хмаринка» - розважально-пізнавальний You Tube-канал: вивчення цифр, абетки, знайомство з навколишнім світом.
  • Чудо-юдо ресурс з матеріалами для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Весь контент є безкоштовним і доступним для завантаження,включно з авторськими розробками від викладачів.
  • You Tube-канал Ukranimaua повна колекція мультфільмів студій «КиївНаукФільм» та «УкрАнімаФільм», починаючи з 1961 року. Якщо хочете, щоб діти мали тих же героїв дитинства, що і ви.
  • Kazkar.infoце сайт із казками всіх народів світу, є багато легенд України, вірші, мультики та аудіо казки.
  • Tuxpaintпрограма для вивчення основ малювання за допомогою різних інструментів, можна починати з трьох років.
  • Розмальовки в режимі онлайн на ресурсі «Дошкільники», також пазли, кросворди, відео з дитячими піснями.

___________________________________________________________________________________________

 

 

 

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.

Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.

 

1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. 

Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну. 

2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни. 

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини,  звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче. 

3. Обмежте потік новин.

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного  віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

4. Зосередьте увагу на допомозі. 

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та  приносить стишення і психологічний комфорт.

5. Слідкуйте за станом дитини. 

Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи  нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте  спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

6. Подбайте про себе. 

Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.  


 

 

 

 

 

 

ЛЮБИТИ ДИТИНУ РОЗУМОМ
 
          Батьки – це вчителі у найважливішій школі на світі
– школі становлення особистості. Тут немає вихідних 
і канікул, їм доводиться виконувати свої обовязки
24 години на добу, 365 днів на рік.
 
          Більшість батьків приблизно однаково назвуть якості, які вони хотіли б бачити у своїх дітях: чесність, самоповага, ерудиція, сила, здоров’я, краса, ясний розум, уміння любити, почуття гумору, відповідальність, уміння налагоджувати взаємини з іншими.
          «Я хочу пишатися своєю дитиною», - скаже будь-який батько чи мати. Часто дорослі сподіваються на те, що чим більше часу і зусиль вони віддаватимуть дітям, тим кращого результату досягнуть. І роблять неприпустиму помилку, розділяючи догляд за дитиною і її виховання, забуваючи, що це насправді одне й те саме. Адже ставлення до дитини одночас справляє на неї вплив. Аж занадто захоплюючись різними методами та засобами виховання, батьки сприймають свою дитину, як власність, як матеріал, з якого вони – розумні і досвідчені – можуть «виліпити» омріяний ними ідеал доньки чи сина. Такі батьки перетворюються з лідерів-наставників в авторитетних керівників. Вони автоматично позбавляють дитину права голосу і права вибору. Якщо дитина засвоїть таке ставлення до неї ще до того, як розвинеться її воля, це завдасть нищівного удару по її особистісному розвитку і, насамперед, постраждають її самооцінка, само ставлення, самоповага.Щоб запобігти таким небажаним тенденціям, психологи радять розглядати виховання не як однобічну спрямованість впливів, а як двосторонній процес, де дитина – не лише обєкт цих впливів, а й активний учасник, субєкт виховання. Це можливо, коли стосунки між дорослими і дітьми в родині будуються на засадах особистісної рівності, довіри, взаєморозуміння, визнання права кожного на власну точку зору на різні життєві ситуації. Навіть коли йдеться про 6-7 річного малюка, треба памятати: перед вами не просто маленький хлопчик (дівчинка), а особистість з унікальним внутрішнім світом, з тільки їй притаманними індивідуальними відмінностями. Знання та врахування цих відмінностей – неодмінна складова успішного виховання. Батьки мають бути пильними й дуже чутливими до реакції, слів, вчинків своїх дітей. Дуже часто син або донька в неприємній формі сигналізують батькам про їхні ж помилки чи упущення. Здатність почути, зрозуміти дитину – своєрідний місток між вихователями і вихованцями.Насамперед, повірте в унікальність та неповторність своєї дитини. Вона не є точною копією вас самих. Тож не варто вимагати від сина чи доньки реалізації вашої життєвої програми та досягнення ваших цілей. Надайте дитині право прожити своє життя так, як прагне саме вона.Приймайте дитину такою, якою вона є: з усіма недоліками, слабостями й достоїнствами. Спирайтеся на сильні сторони її особистості.Не соромтеся показувати дитині свою любов. Нехай вона зрозуміє, що любитимете її за будь-яких обставин.Не бійтеся «залюбити» малюка: беріть його на коліна, дивіться в очі, обнімайте і цілуйте дитину (звісно, якщо вона сама того бажає). Проте пильнуйте, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі і заборони (бажано, щоб їх було не багато), суворо дотримуйтесь їх. Але в цих межах дайте дитині можливість діяти вільно.Частіше використовуйте ласку як засіб виховного впливу та заохочення, ніж покарання та осуд.Покарання «за» і «проти»Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханням. Це найефективніший спосіб щось пояснити.Вдаватися до покарань треба лише в крайньому разі. Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному і фізичному здоровї дітей. Тож перш ніж вдаватися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі «за» і «проти».Зробити правильний вибір вам допоможе ця памятка.
  •  Покарання – серйозний замах на фізичне і психічне здоровя дитини.
  •  Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.
  •  Не карайте дитину із запізненням. Краще вже зовсім не карати, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.
  •  Не нагадуйте дитині про її «старі гріхи». Не заважайте їй «починати життя спочатку». Покараний – вибачений. Інцидент вичерпано!
  •  Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.
  •  Дитина має бояться не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу.
     

 


1
2
3